Анемія

Анемія – це захворювання, яке супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та еритроцитів в крові.

В цій статті на блозі мама-педіатр обсудимо, що це за захворювання, чому воно виникає і як лікується.

Анемія – це…

Отже, в загальному аналізі крові виявлено знижений рівень еритроцитів і гемоглобіну, і лікар ставить діагноз “анемія”.

Це досить поширена ситуація. За даними ВОЗ, кожна четверта людина (24,8%) в світі страждає на анемію; серед дітей дошкільного віку анемія зустрічається у кожного другого (47,4%).

Основною причиною анемії у дітей і дорослих є дефіцит заліза – елемента, який входить до складу гемоглобіну. За даними МОЗ України, залізодефіцитна анемія складає близько 90% всіх анемій. Лікувати це захворювання може лікар загальної практики – педіатр або терапевт. В інших 10% випадків діагностикою і лікуванням анемій займається лікар-гематолог.

Залізодефіцитная анемія – це захворювання, яке супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та еритроцитів в крові внаслідок дефіциту заліза, що призводить до кисневого голодування тканин.

Чому це важливо?

При анемії органи і тканини організму дитини отримують менше кисню, що негативно вприває на фізичний розвиток дитини (зріст, масу тіла, активність, витривалість тощо). Окрім того, залізо необхідне для розвитку нервової системи дитини, при його недостатності страждає інтелектуальній розвиток, погіршуються когнітивні функції.

Читайте також:

Причини анемії у дітей

Залізодефіцитна анемія розвивається в випадках, коли в організм поступає недостатня кількість заліза або коли збільшується його втрата. Найпоширенішими причинами є:

Особливості внутрішньоутробного періоду. В групі ризику розвитку анемії – діти, які народились передчасно, або від багатоплідної вагітності, або від матері, яка мала анемію під час вагітності тощо. Тобто, в випадках, коли під час внутрішньоутробного розвитку дитиною від матері не було отримано достатньо запасів заліза.

Вигодовування коров’ячим молоком і неадаптованими молочними сумішами дітей першого року життя, оскільки воно містить низький рівень заліза.

Періоди активного росту дитини. Також анемія може розвиватись за рахунок збільшення потреби в залізі в періоди активного росту дитини (перші роки життя, підлітковий період). Тобто, коли з їжею надходить заліза менше, ніж потрібно дитині для повноцінного росту і розвитку.

Запаси заліза, отримані дитиною під час вагітності від мами, використовуються до 6-місячного віку. Саме з цього віку рекомендується вводити мясний прикорм в раціон дитини. І в віці 9 місяців всім малюкам потрібно здавати загальний аналіз крові.

Захворювання травної системи. При захворюванні органів травної системи, таких, як целіакія, інфекція Helicobacter pylori тощо залізо надходить з їжею, але не засвоюється. При виразковій хворобі, глистяних інвазіях тощо – підвищуються втрати крові.

Внаслідок крововтрати. Гостра крововтрата внаслідок травми; крововтрата під час пологів, рясні менструаціі у дівчат-підлітків тощо.

Діагностика анемії

Ступінь тяжкості анемії

Вікова група	Норма	Легкий	Середній	Тяжкий
Діти 6–59 місяців	≥110	100–109	70–99	<70
Діти 5–11 років	≥115	110–114	80–109	<80
Діти 12–14 років	≥120	110–119	80–109	<80
Не вагітні жінки (старше 15 років)	≥120	110–119	80–109	<80
Вагітні жінки	≥110 (105)*	100–109 (105)*	70–99	<70
Чоловіки	≥130	110–129	80–109	<80
*Для першого та третього триместру нормою слід вважати 110 г/л, для другого –105 г/л

Окрім визначення кількості еритроцитів і гемоглобіну, для оцінки анемії використовують інші показники, які входять до загального аналізу крові:

КП – колірний показник

еритроцитарні індекси:

MCV – середній об’єм еритроцита (для залізодефіциту характерно зменшення розміру еритроцитів, MCV < 80 фл)
MCH – середній вміст гемоглобіну в еритроциті
MCHC – середня концентрація гемоглобіну в об’ємі еритроцитів

При зниженні рівня гемоглобіну в загальному крові лікарем для підтверждення діагноз залізодефіцитної анемії призначається:

феритин (при залізодефіті він знижений) (норма сінево – жінки: 13,0-150,0. чоловіки: 30,0-400,0 мкг/л)

Феритин – білковий комплекс (залізопротеїд), виконує роль депо заліза в нетоксичній розчинній форм. Рівень феритину корелює з запасом заліза в організмі, є донатором заліза для клітин. Однак феритин є і гострофазовим білком, підвищується при запаленні.

Додатково можуть досліджуватись наступні показники, які дозволяють встановити, що анемія виникла саме через залізодефіцит:

концентрація сироваткового заліза
загальна залізозв’язуюча здатность крові
латентна залізозв’язуюча здатності крові, коефіцієнт насичення залізом трансферину.

На 10-14 день від початку лікування визначать:

Кількість ретикулоцитів – цей показник свідчить про ефективність терапії (на фоні лікування він має становити 1,5-5%).

Лікування

1. Для лікування залізодефіцитної анемії призначаються препарати заліза (краще – 2-валентного) у вигляді крапель, сиропів, таблеток. Зазвичай, курс лікування анемії препаратами заліза складає від 3 (при легкій формі) до 6 місяців (при тяжкій формі анемії).

Протягом цього часу лікар кілька разів призначає контрольний аналіз крові (як правило, кожні 2-4 тижні).

Так, на 21-й день після початку лікування препаратами заліза потрібно здати повторно загальний аналіз крові. Приріст гемоглобіну +20 г/л (+1 г/л на добу) свідчить про позитивну реакцію на лікування.

Надалі потрібно здавати загальний аналіз крові 1 раз на місяць протягом всього періоду лікування.

Після закінчення курсу лікування прийом препаратів продовжують до 3-х місяців для поповнення запасів заліза в організмі.

2. Якщо пероральний прийом (краплі, сиропи, таблетки) препаратів заліза протипоказаний, для лікування використовують парентеральні форми (у вигляді уколів).

3. При значному зниженні рівня гемоглобіну <50 г/л (гематокрит = 15%) внаслідок гострої масивної крововтрати може призначатись переливання компонентів крові (еритроцитарна масса, відмиті еритроцити). Це проводиться лише в станах, коли є загроза життю через крововтрату.

Раціональне харчування

Важливим фартором лікування і профілактики залізодефіциту є раціональне харчування.

1. Для дітей першого року життя основним харчуванням має бути грудне молоко матері (за неможливості ГВ – високоадаптована молочна суміш). Вигодовування коровячим молоком в першому півріччі життя або раннє (до 1 року) введення коровячого молока в якості прикорму є фактором ризику розвитку анемії.

Мясний прикорм вводится з 6-місячного віку.

2. Сприяють засвоєнню заліза:

мясо і риба (містять гемову форму заліза),
соки та овочі (містять аскорбінову кислоту (вітамін С), лимонну кислоту, фруктозу),
харчові протеїни, метіонін, лізин.

Ці продукти варто приймати разом з препаратами заліза для кращого їх засвоєння.

3. Погіршують засвоєння заліза:

молочні продукти (через високий вміст кальцію),
зернові продукти, боби (містять фітати),
чай і кава (містять поліфеноли і таніни).

Ці продукти варто вживати в інші прийоми їжі протягом дня, щоб вони не впливали негативно на лікування.

Шевелєва Ганна, педіатр.

при використанні інформації, викладеної на блозі, обов’язковим є індексований гіперлінк на джерело mama-pediatr.com.

Джерело:
1. Залізодефіцитна анемія. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ – http://www.webmedfamily.org/index.php/normativnaya-baza/mediko-tekhnologicheskaya-dokumentatsiya/813-unifikovanij-klinichnij-protokol-medichnoji-dopomogi-zalizodefitsitna-anemiya

2. наказ МОЗ №9 від 10-01-2005 – Протокол лікування залізодефіцитної анемії у дітей – http://medstandart.net/browse/1772

3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України Від 20.03.2008 р. № 149 – КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО 3 РОКІВ

4. наказ МОЗ від 02.11.2015 № 709 УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ ТА ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ