Медична реформа і професійна міграція
Не секрет, що українська медицина терміново потребує реформування. З цим згодні і пацієнти, і лікарі, і влада.
І МОЗ проводить реформи.
Кілька років тому планували створити сімейну медицину – почали закривали лікарні і відкривати кабінети сімейних лікарів. Педіатрів і терапевтів в добровільно-примусовому порядку направляли курси з сімейної медицини.
Зараз намагаються реформувати сферу закупівлі ліків і перебороти корупцію.
Певно, це треба робити, але медична галузь – це не тільки приміщення і ліки в аптеках. Це ще й і медичний персонал – лікарі і медсестри, які безпосередньо контактують з пацієнтами, діагностують і лікують, надають медичну допомогу. Це та ланка, без якої неможливо обійтись. І вони потребують гідних умов і оплати праці.
Зараз зарплата лікаря в поліклініці складає 1200 грн. Вона мало відрізняється від зарплати санітарки, чи від мінімальної пенсії. За останні 2 роки ціни підвищились в 3 рази, а зарплати медиків навіть зменшились – познімали доплати за категорію і стаж.
1200 грн – це близько $50. Звичайно, на такі гроші не проживеш, особливо, якщо у тебе є сім’я і діти. Тим більше, що в інших сферах зарплати вищі, а за кордоном медики є однією з найбільш оплачуваних професій.
Не дивно, що лікарі уходять з медицини або виїжджають за кордон – в Канаду, Штати, Німеччину, Польщу… Так робить багато моїх однолітків. Тих, кому зараз 30-35 років, хто вже має професійні знання і досвід, а разом з тим – готові ризикувати і докладати зусиль, щоб мати іншу якість життя.
Якщо частина моїх однокурсників одразу вирішили не йти в практичну медицину, обравши фармбізнес, роботу в благодійних фондах тощо, то зараз, через 10 років після отримання диплому, з медицини уходять спеціалісти. Ті, кому подобається медицина, хто витратив багато зусиль, часу і грошей на те, щоб стати фахівцем.
Лікарі від’їжджають за кордон або переходять працювати в інші галузі, тому, що ніхто не хоче працювати за копійки в медичній сфері, де в сучасних умовах для них немає перспектив.
Сподіваюсь, рано чи пізно МОЗ визначиться з тим, чи потрібна сімейна медицина, подолає корупцію і знизить ціни на ліки. Мені цікаво, хто до того часу залишиться працювати в практичній медицині?
На жаль, не можливо буде набрати нових хороших хлопців і дівчат і підготувати нових лікарів за кілька місяців, як це зробили з патрульною службою. На підготовку лікаря потрібно близько 10 років.
upd. За даними ЗМІ, в 2015 році жити і працювати в інші країни виїхало 7 тисяч українських медиків.
Ганна Шевелєва. педіатр, Київ.
при використанні інформації, викладеної на блозі, обов’язковим є гіперлінк на джерело mama-pediatr.com.
Вам може бути цікаво:
1. Лікар Сергій Нестеренко: про медицину в США
2. д-р Михаил Никитин: о педиатрии в Дании
3. История о докторе и адвокате
4. Педиатрия и здоровье врачей
6. Києву бракує дільничних педіатрів: справа не тільки в фінансах
Для тих, кому цікаво ЩЕ про медицину: раджу зазирнути на Блог українського медика, щоб почитати цікаве про медичну науку і здоров’я та подивитись на світ очима моїх колег-лікарів.
2 коментарі до “Лікарі не бастують, вони мігрують”