Особливості креативності у дітей з первинною артеріальною гіпертензією

ОСОБЛИВОСТІ КРЕАТИВНОСТІ У ДІТЕЙ З ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
Майданник В.Г. 1, Хайтович М.В.1, Шевелєва Г.Є.1,
Терешина О.Б2, Місюра Л.І. 1
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
2 Київський інститут соціальних і культурних зв’язків імені Святої княгині Ольги

Резюме. Проведена оценка креативности с использованием набора креативных тестов Ф. Вильямса у 28 подростков с первичной артериальной гипертензией (ПАГ) и 29 здоровых детей соответствующего возраста. По сравнению с контролем у мальчиков с ПАГ выявлено снижение значения шкалы оригинальности теста дивергентного мышления, у девочек – повышение самооценки творческих способностей. Результаты исследования указывают на неадекватную креативность, как на один из возможных источников эмоционального напряжения детей с ПАГ.

Summary. The creativity assessment with use of a set of creative tests of F.Williams at 28 teenagers with primary arterial hypertension (PAH) and 29 healthy children of the corresponding age is carried out. In comparison with boys` control with PAH decrease in value of a scale of originality of test of divergent thinking, girls` – increase of self-image of creative abilities is revealed. Results of research indicate inadequate creativity, as one of possible sources of an emotional stress of children with PAH.

Вступ. Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найпоширеніших хвороб серцево-судинної системи. За даними Державної служби статистики, у 2011 році в Україні у 66,3% випадках смертність була обумовлена серцево-судинними захворюваннями і цей показник вдвічі перевищує аналогічний в країнах Європи. Гіпертонічну хворобу діагностовано у 32,1% населення України [1]. Серед дітей поширеність цього захворювання за даними різних авторів становить від 2% до 18% [2]. Згідно даних епідеміологічного дослідження, проведеного серед школярів м. Києва у 2007 році, підвищений артеріальний тиск реєструвався досить часто (відповідно передгіпертензія та артеріальна гіпертензія у 19,50% і 14,26% хлопчиків, 18,66% і 11,65% дівчаток) [3]. Відомо, що підвищення артеріального тиску у дітей в третині випадків сприяє розвитку АГ в дорослому віці [4]. АГ призводить до розвитку таких ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт головного мозку, хронічна серцева та ниркова недостатність. Це, в свою чергу, пояснює високий рівень інвалідності, смертності, в тому числі, серед осіб працездатного віку, зменшення тривалості життя та чисельності населення [4].
Останнього часу значна увага приділяється вивченню особистості хворих. Як відомо, серед особистісних характеристик, що допомагають краще адаптуватись до вимог сучасного суспільства, є креативність – творчі здібності особи, здатність до нестандартного, оригінального мислення і поведінки, що має конструктивний характер [5]. Невисокий творчий потенціал створює умови для дезадаптації і є основою хронічного психоемоційного напруження.
Метою роботи було вивчення особливостей креативності у дітей з АГ.
Матеріал та методи. В Київському міському центрі діагностики та лікування вегетативних дисфункція у дітей та Київському міському дитячому ендокринологічному відділенні на базі ДКЛ №6 м. Києва було обстежено 57 дітей шкільного віку. Основну групу склали 28 дітей віком 12-17 років (середній вік ‑ 14,6±1,44 років) хворих на АГ. Серед хворих було 8 дівчаток (середній вік – 14,25±1,09 років) та 20 хлопчиків (середній вік – 14,75±1,51 років. Діагноз було верифіковано за допомогою методу добового моніторингу артеріального тиску з використанням апаратів апаратів ABMP-04M (фірма «Meditech», Угорщина). Стабільна артеріальна гіпертензія виявлена у 16, лабільна – у 12 хворих. Групу контролю складали 29 здорових дітей віком 12-16 років (середній вік 13,8±1,23 років) з нормальним рівнем артеріального тиску. Серед здорових дітей було 13 дівчаток (середній вік – 13,3±0,94 років) та 16 хлопчиків (середній вік – 14,31±1,25 років).
Креативність визначалась за допомогою модифікованого і адаптованого набору креативних тестів Ф. Вільямса (Creativity Assessment Parket – CAP) [6,7], а саме: «Тесту дивергентного мислення» та «Анкети особистісних творчих характеристик».
Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням програми Microsoft Excel 2003. Обраховували середнє вибіркове та стандартне відхилення, достовірність відмінностей оцінювали за критерієм t Стьюдента.
Результати дослідження та обговорення. При аналізі тесту дивергентного мислення (табл. 1) виявлено, що діти з АГ в цілому були менш креативними, ніж їх здорові однолітки (62,89±9,65 балів проти 67,41±7,54 балів, P=0,04) зокрема за рахунок низьких значень за шкалами оригінальності (20,71±5,9 бали проти 24,21±4,75 балів, P=0,008), розробленості та назви малюнку. Розробленість малюнку була не достовірно нижчою в основній групі (7,71±6,07 балів проти 10,10±6,16 балів, Р=0,06), що свідчить про низьку здатність хворих поглиблювати, деталізувати, урізноманітнювати свої ідеї.
За назвою малюнку оцінювався словарний запас, кількість слів, що використовувались, складність та образність. Більшість дітей з обох груп давали переважно прості описові назви, що складались з одного слова. В контрольній групі середній бал був нижчим, але різниця не достовірна (13,72±2,62 і 14,93±3,57, Р = 0,07).

Таблиця 1
Результати тесту дивергентного мислення у дітей з артеріальною гіпертензією та здорових дітей (бали)

Показник	Норматив	Основна група (n=28)	Контрольна група (n=29)	Р
Швидкість	8-10	11,75±07	11,45±1,0	0,1
Гнучкість	6-7	7,78±1,77	7,93±1,5	0,3
Оригінальність	22-25	20,71±5,9	24,21±4,75	0,008
Розробленість	14-17	7,71±6,07	10,10±6,16	0,06
Назва	23-25	14,93±3,57	13,72±2,62	0,07
Сума	80-89	62,89±9,65	67,41±7,54	0,04

Згідно даних наведених в табл. 2, хлопчики з АГ менш схильні до оригінального мислення, ніж здорові хлопчики (19,9±6,26 балів проти 25,06±4,56 балів, P=0,005). У дівчаток ця тенденція була виражена не суттєво (22,75±3,73 балів проти 23,15±4,91 балів, P>0,05).
У дівчаток, порівняно із хлопчиками, малюнки були менш розробленими (6,88±5,33 балів і 8,05±6,17 балів, Р>0,05). Дівчатка основної групи порівняно з хлопчиками набрали також менше балів за оцінкою назви малюнку (13,88±0,93 бали проти 15,35±4,03 балів, Р>0,05).
Таблиця 2
Результати тесту дивергентного мислення у дітей з артеріальною гіпертензією та здорових дітей залежно від статі

Показник	Дівчатка			Хлопчики
	Основна група (n= 8 )	Контрольна група (n= 13)	Р	Основна група (n= 20)	Контрольна група (n= 16)	Р
Швидкість	11,75±0,66	11,23±1,42	0,18	11,75±0,7	11,6±0,72	0,3
Гнучкість	7,63±1,31	7,84±1,52	0,37	7,85±1,88	8±1,54	0,4
Оригінальність	22,75±3,73	23,15±4,91	0,42	19,9±6,26	25,06±4,56	0,005
Розробленість	6,88±5,33	9,77±5,25	0,12	8,05±6,17	10,38±6,97	0,15
Назва	13,88±0,93	13,46±2,44	0,32	15,35±4,03	13,94±2,81	0,12
Сума	62,88±8,77	65,46±12,73	0,31	62,9±9,6	69±12,58	0,005

При аналізі анкети особистісних творчих характеристик (табл.3), виявлено, що в обох групах дітей середній сумарний бал перевищував нормативні значення, але достовірних відмінностей у дітей дослідної групи порівняно з контролем не виявлено.
Таблиця 3
Результати анкети особистісних творчих характеристик у дітей з артеріальною гіпертензією та здорових дітей

Показник	Норматив	Основна група (n = 28)	Контрольна група (n = 29)	Р
Допитливість	15-17	18,5±3,64	17,86±2,86	0,24
Уява	15-17	16,14±4.04	17,18±2,83	0,073
Складність	13-15	17,32±3,29	16,89±3,02	0,36
Ризикованість	14-15	17,86±3,82	19,11±2,83	0,056
Сума	59-65	69,82±11,55	71,04±8,15	0,32

Однак, при вивченні гендерних особливостей відповідей на анкету особистісних творчих характеристик встановлено (табл. 4), що практично всі дівчатка основної групи вважали, що мають творчі здібності вище середнього рівня, і набрали в середньому достовірно більше балів, ніж хлопчики (77,5±5,77 проти 66,75±11,57, P = 0,01); в той час як цей показник був завищеним лише у половини хлопчиків з АГ.
Дівчатка з АГ вважали себе більш допитливими, ніж хлопчики з АГ (20,63±1,58 балів проти 17,65±3,79 балів, Р=0,02), чи дівчатка контрольної групи (17±3,71 балів, Р=0,0096).
В основній групі хлопчики вважали себе менш здатними до уяви, ніж дівчатка (14,95±3,81 і 19,13±2,52, Р=0,005) чи здорові хлопчики (16,69±4,47, Р = 0,066).
Також дівчатка основної групи набрали більше балів за шкалою складності, ніж хлопчики (18,00±2,87 балів проти 17,80±4,04 балів, Р=0,005) чи здорові дівчатка (16,9±3,32, Р=0,01). Це свідчить про те, що вони уявляють себе готовими розібратись із складними проблемами, і, в той же час, схильні до сумнівів у прийнятті рішень, до надмірного ускладнення ситуації.
Ризикованість була підвищеною у дітей обох груп, незалежно від статі. Схильність до ризику і протистояння авторитетам можна пояснити психологічними особливостями підліткового віку обстежуваних.
У дівчаток і хлопчиків групи контролю результати за всіма показниками анкети відрізнялись незначно.
Таблиця 4
Результати анкети особистісних творчих характеристик у дітей з артеріальною гіпертензією та здорових дітей залежності від статі

Показник	Дівчатка			Хлопчики
	Основна група (n= 8 )	Контрольна група (n= 13)	Р	Основна група (n= 20)	Контрольна група (n= 16)	Р
Допитливість	20,63±1,58	17±3,71	0,0096	17,65±3,79	18,5±1,9	0,21
Уява	19,13±2,52	17,83±3,24	0,18	14,95±3,81	16,69±4,47	0,066
Складність	19,75±1,3	16,9±3,32	0,01	16,35±3,26	16,88±2,9	0,31
Ризикованість	18,00±2,87	19.42±2,94	0,16	17,8±4,04	18,88±2,82	0,19
Сума	77,50±5,77	71,17±9,93	0,06	66,75±11,57	70,94±6,87	0,1

Отже, виявлено гендерні особливості креативності у дітей з АГ. У хлопчиків з АГ сумарний показник за тестом дивергентного мислення був достовірно (P=0,005) нижчим, ніж у здорових однолітків за рахунок низьких значень за шкалою оригінальності. Це свідчить про погану здатність адаптуватись до незвичних ситуацій, труднощі при прийнятті нестандартних рішень і може призводити до хронічного стресу.
У дівчаток з АГ виявлено тенденцію до зниження образного та асоціативного мислення, словарний запасу, що, з одного боку, утруднює вираження ідей, почуттів, емоцій та ускладнює порозуміння з оточуючими, з іншого боку – не дозволяє глибше проаналізувати зміни, що відбуваються в суспільстві. При цьому дівчатка з АГ вважали себе більш допитливими і здатними більш складно мислити. Завищена самооцінка своїх творчих здібностей на фоні дещо зниженої креативності також може бути основою для хронічного психоемоційного напруження.
Часті та хронічні стресові ситуації як відомо є одним із факторів ризику розвитку АГ. В останні роки вітчизняні та зарубіжні дослідники звернули увагу на так звану «гіпертонію на робочому місці» Доведено, що у людей з високим рівнем психоемоційного навантаження на роботі рівень артеріального тиску був достовірно вищим, ніж у вихідний день, в той час як у працівників з незначним психоемоційним навантаженням підйому АТ під час роботи не спостерігалось [8,9]. У дітей хронічні стреси можуть виникати внаслідок високих вимог щодо навчання в спеціалізованих школах та ліцеях (де інформативна насиченість значно вище, аніж у загальноосвітній школі), несприятливого психологічного клімату в колективі чи вдома, при невірному розпорядку дня, нестачі часу для відпочинку, перебування на свіжому повітрі та нічного сну [10-11].
Таким чином, не зважаючи на те, що діти з АГ можуть швидко генерувати різноманітні ідеї, їм важко знайти нове, нестандартне рішення, складно орієнтуватись в незвичайній ситуації, що може призводити до більш частих стресів, ніж у більш креативних дітей. В свою чергу хронічне емоційне перенапруження може вносити вклад в ґенез захворювання.

читати переклад з науково-медичної на українську

Література
1.http://www.apteka.ua/wp-content/uploads/2012/05/7-коваленко.pdf
2.Леонтьева И. В., Агапитов Л. И. Метод суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2000; 2: 16-24.
3.Майданник В.Г., Хайтович Н.В., Бычков В.В. и др. Распространенность артериальной гипертензии среди детей и подростков // Сборник материалов XIІ Конгресса педиатров России «Актуальные проблемы педиатрии (Москва, 19-22 февраля 2008 г.).- М.: – 2008. – С.202-203.
4.Свищенко Е. П., Коваленко В. Н. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии. К.: «Либідь». – 2002, 504 с.
5.Ермолаева М.В. Психология развивающей и коррекционной работы с дошкольниками. Изд. 2-е.  М. – Воронеж, НПО «МОДЭК», 2002. – 200с.
6.Туник Е. Е. Модифицированные креативные тесты Вильямса. – СПб: Речь, 2003. – 96с.
7.Williams F. E. Creativity Assessment Packet (CAP). D. O. K. Publishers. Buffalo. N.Y 14214, 1980.
8.Остроумова О.Д., Гусева Т.Ф. Гипертония на робочем месте (современный взгляд на патогенез, диагностику и лечение). Русский медицинский журнал. – 2002; 10 доступен на http://www.rmj.ru/articles_940.htm
9.Кобалава Ж. Д., Гудков К. М. Эволюция представлений о стресс-индуцированной артериальной гипертонии и применение антагонистов рецепторов ангиотензина II. – Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2002. – №1. – с.4 -15.
10.Мутафьян О. А. Артериальные гипертензии и гипотерзии у детей и подростков (клиника, диагностика, лечение). – СПб.: Невский диалект; М.: Издательство БИНОМ, 2002, – 144 с.
11.Первинна артеріальна гіпертернзія у дітей та підлітків/ За ред. В.Г. Майданника та В.Ф. Москаленка – К., 2007. – 389 с.

Вас може зацікавити:

1. Как проходит аттестация врачей в Украине. Часть І

2. Аттестация врачей в Украине. Часть II

3. Медицинская клиника для подростков. Анонимно. Бесплатно

4. Аборт ради блага нерожденного ребенка?

5. Незапланированная беременность: консультация, поддержка, гуманитарная помощь