Вакцина чи хвороба? Вибрати, чого боятись.

privikki, vaccination, kalendar-vactinatiiПід нещодавним постом Уляни Супрун про вакцинацію і РНБО зібралось багато противників щеплень, які писали, як сильно вони бояться ускладнень від вакцин і тому відмовляються робити їх своїм дітям.

Справа в тому, що зараз ми знаходимось на порозі епідемії дифтерії, перші випадки вже є, і це лише питання часу, коли виникне спалах хвороби. Звичайно, якщо кількість щеплених від цієї хвороби не зросте.

Нагадаю, Україна є унікальним випадком на всьому Європейському континенті — тільки у нас така висока відмова від вакцинації і такий великий відсоток дітей, які не отримали щеплення від дифтерії та інші планові вакцини. Не кажучи вже про те, що вакцинацію від дифтерії потрібно повторювати і дорослим кожні  10 років, про що у нас забувають.

Мої пацієнти-іноземці намагаються зробити своїм малюкам всі обов’язкові щеплення вчасно. При тому, що їх національні календарі вакцинації значно «обтяженіші» вакцинами, ніж наш. При розмові про те, що в Україні ставлення до вакцинації у багатьох людей інше, і багато українців бояться робити щеплення своїм дітям, я чула у відповідь: «а ми робимо, бо боїмось хвороб».

І я подумала, що в питанні вакцинації люди вибирають, чого їм більше боятись — хвороби чи вакцини. Останній спалах дифтерії був близько 20 років тому і люди, певно, забули, яке це було. А інфо про «жахливі ускладнення від вакцин» — вони тут, популярні і розповсюджені.


Будучи лікарем, я є тією, хто вимушено контактує з хворими дітьми.  Мені дивно бачити маму, яка, стоячи біля ліжка своєї хворої на кір дитини (5 днів важкого стану з температурою 40С) втішає її словами: «нічого, що захворіла, проте тепер у тебе буде імунітет».

На жаль, кір, який гастролює  у нас останні кілька років  — не найстрашніша з «контрольованих хвороб».

Антивакцинатори вважають, що достатньо мати в кожній лікарні сироватки, щоб в випадку хвороби не щеплених дітей вилікувати їх і все буде добре.

Хтось із моїх колег порівняв вакцини з запобіжником в розетці і лікування  — з героїчними заходами з порятунку після удару електричним током.

 

На одній з нещодавніх конференцій доповідали випадок лікування від правцю дитини, батьки якох відмовились від щеплень. Дитина вижила, одужала. Але процес лікування був непростим — 2 місяці в стані штучної коми, на апараті штучного дихання, величезні дози сироваток і протиправцевих імуноглобулінів. Потім — відновлювальна терапія.

І дифтерію, на жаль, не завжди вдається перемогти, навіть маючи достатню кількість сироваток та інших препаратів.

Шевелєва Ганна, педіатр.

при використанні інформації, викладеної на блозі, обов’язковим є індексований гіперлінк на джерело mama-pediatr.com.



Читайте также:

Leave a Reply