Вічний студент

Бути лікарем = ніколи не переставали вчитись. Лікар — це вічний студент.

Не зважаючи на те, скільки років пройшло після закінчення університету, навчання продовжується.

Зараз я читаю протоколи з невідкладних станів,  і посібник з імунопрофілактики. Нещодавно закінчила протоколи з діагностики і лікування бронхітів, пневмонії у дітей.  Регулярні відвідування медичних конференцій. І сціальні мережі — це переважно підписки на сторінки медичних спільнот і колег-лікарів. Завтра йду на щорічній тренінг з невідкладної допомоги.  І чергова атестація з педіатрії «на носі».

Медицина, як будь-яка наука, стрімко розвивається і інформація оновлюється. Щось уточнються, щось втрачає актуальність і змінються, винаходять новітні методи діагностики і лікування. Якщо ти стоїш на місці — ти відстаєш.

Кожен з нас вдосконалюється в своїй сфері. Базові знання, які ми отримали в медичному вузі, були більш-менш однакові для всіх. Через 5-10-20 років роботи кожен спеціалізується і вдосконалюється в своїй області. Тому мені дещо дивним здається підхід «тижврач», при якому лікаря будь-якої спеціальності питають те, що не входить в його сферу компетенції. Офтальмолог не вправить вивих так, як це робить ортопед, а ортопед не випише рецепт на окуляри.

І це ритм, в якому живуть всі лікарі. Іноді хочеться зупинитись, але це неможливо. Кажуть, коли лікар перестає вчитись, лікар в ньому помирає.

Шевелєва Ганна, педіатр.

при використанні інформації, викладеної на блозі, обов’язковим є індексований гіперлінк на джерело mama-pediatr.com.


Читайте также:

Leave a Reply